Період переходу молодших школярів до середньої ланки навчального закладу, як правило, пов’язаний із певними ускладненнями як для дитини, так і її батьків.

        Упродовж одного-троьх місяців відбувається процес адаптації, який не завжди позитивно позначаться на успіхах дитини. Умови навчання в середній школі висувають більш високі вимоги до інтелектуального й особитісного розвитку, до навчальних знань. Діти вступають у новий період життя, коли закінчується шкільне дитинство і починається отроцтво.

    Відбуваються зміни у психіці дитини. Перебудовуються сформовані раніше життєві поняття. Шкільне навчання сприяє розвитку теоретичного мислення, у доступних цьому вікових формах. Завдяки розвитку нового рівня мислення відбувається перебудова всіх інших психічних процесів, тобто "пам’ять стає мислячою, а сприйняття думаючим”. Якщо в початковій школі діти тільки знайомилися з навчальною діяльністю, то в середній – опановують основи самостійних форм роботи, більш активно розвиваються пізнавальна й інтелектуальна сфери. У цей період діти починають виробляти свої власні погляди, зокрема й уявлення про цінності життя, а головне – про значущість навчання. Багато дітей бувають не готові відповісти собі на всі ці запитання. Тобто в дітей виникає "вакуум мотиву” навчання, що характеризується тим, що колишні уявлення дитини про навчання, цінності вже не влаштовують, а нові ще не вироблені, не усвідомились, не виникли. Тому на запитання: "А чи любиш ти вчитися?” – діти часто відповідають: "Не знаю...”

     Тому тут велика роль належить батькам, які повинні допомогти дітям сформувати певні поняття, мотиви навчання: "Для життя вчимося, а не для школи”; "Яким я стану –  залежить тільки від мене”; "Я дорослішаю і це накладає на мене велику відповідальність за те, що відбувається навколо мене”.

Ще один важливий аспект труднощів – це труднощі у спілкуванні класного керівника з батьками і навпаки. На відміну від початкової школи, батьки одержують тепер інформацію про свлїх дітей від різних учителів і можуть порівняти різні думки про свою дитину за різних обставин шкільного життя. Батьки порівнюють ті і ці невдачі, зміни в поведінці дітей і намагаються пояснити це неправильним ставленням учителів, особливо класного керівника до своєї дитини. Це може породити конфлікт.

     Вступ до школи і молодший шкільний вік є важливим етапом життєвого шляху дитини. Оскільки школа – це не лише навчальний процес, а й важлива площина життя зростаючої особистості, людям, які працюють з першокласниками, важливо мати уявлення не  лише про систему знань, умінь та навичок, з якими діти прийшли до школи, а й про їхні очікування, бажання, наміри, переваги, уявлення про самих себе та своє місце серед інших.

     Початок навчання дитини в п'ятому класі – складний і відповідальний етап. Адже дуже багато змін відбувається. Це не тільки нові умови життя та діяльності, це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки.